ЦЕНТРАЛЬНЫЙ ГОСУДАРСТВЕННЫЙ ИСТОРИЧЕСКИЙ АРХИВ УКРАИНЫ (ЦГИАК) , Г.КИЕВ

Загальна інформація

Центральний державний історичний архів України, м.Київ
(ЦДІАК України)

Історична довідка

У ЦДІАК України сконцентровано документи, що висвітлюють історію нашої держави періоду її входження до складу Литви і Польщі (з ХІV до кінця ХVІІІ ст.), Росії (з першої половини ХVІІ ст. до Лютневої революції 1917 р. в Росії). Важливе місце займають фонди установ Гетьманщини (друга половина ХVІІ ст. - остання чверть ХVІІІ ст.).

Найдавнішою пам'яткою архіву є Євангеліє грецькою мовою на пергамені ХІІІ ст.; найстарішим документом - грамота руського старости Отто з Пільче 1369 р. Давні матеріали також зібрані в колекції документів Київської археографічної комісії. Це - привілеї литовських князів і польських королів, універсали українських гетьманів, грамоти російських царів, документи з власноручними підписами визначних діячів України, Росії, інших країн. Документи збірки складені 17 мовами (українською, російською, польською, латинською, німецькою, французькою, старослов’янською, турецькою, італійською, молдавською, арабською, вірменською, грецькою, китайською, шведською, норвезькою, старосербською). Документи колекції відтворюють середньовічну та нову історію українських земель.

Більшість документів архіву характеризує історію соціально-економічного і політичного розвитку України ХІХ ст. - поч. ХХ ст.

Найціннішу частину документального зібрання ЦДІАК України складають актові книги судово-адміністративних і станових установ Правобережної України - ґродських, земських, підкоморських, конфедератських судів, магістратів і ратуш.

В актових книгах зосереджено близько 1 млн. документів, що відображають соціально-економічний, політичний розвиток Правобережжя за період з початку ХVІ ст. до кінця ХVІІІ ст. Це акти про продаж, оренду, передачу, розподіл магнатських, шляхетських, монастирських земель, про порушення контрактів, люстрації староств, реєстри податків і населення воєводства, описання міст, замків, укріплень. До цього комплексу входять документи про Визвольну війну під проводом Богдана Хмельницького, козацькі та селянські виступи, гайдамацький рух тощо.

Унікальним джерелом для вивчення історії України ХVІІІ ст. є фонд Архіву Коша Нової Запорозької Січі, документи якого охоплюють усі прояви життя Запорожжя останнього періоду існування козацтва: господарську, соціально- правову діяльність, культуру, побут, міжнародні зв’язки, адміністративні заходи, торгівлю. Особливо цінними є матеріали зі статистичними даними: численні переписи, реєстри, описи, списки.

Відомості про адміністративно-територіальний устрій, політичний та економічний розвиток Лівобережної і Слобідської України кінця ХVІІ-ХVІІІ ст. знаходяться у фондах Генеральної військової канцелярії, Першої і Другої Малоросійських колегій, Генерального опису Лівобережної України, Канцелярії військового скарбу, Генерального військового суду, полкових і сотенних канцелярій та судів.

Матеріали про військовий стан України ХVІІ-ХVІІІ ст., заходи щодо укріплення військовими силами, охорону кордонів, організацію прикордонних застав, будівництво захисних споруд Української лінії містяться у фондах Канцелярії генеральної військової артилерії, полкових і губернських канцелярій, "приказних ізб".

Історія України другої половини ХVІІІ ст. висвітлена у фондах Брацлавського, Київського, Катеринославського, Новгород-Сіверського, Подільського, Харківського, Чернігівського намісницьких правлінь.

Документи про церковно-монастирське землеволодіння, духовну освіту, земельні суперечки, будівництво церков і монастирів, описи церковного майна, плани монастирських будівель та маєтностей, міжнародні зв’язки церкви тощо зберігаються у фондах релігійних установ Київської, Переяславсько-Бориспільської духовних консисторій, Києво-Печерської лаври, Києво-Софійського собору, київських та інших монастирів. Окремий джерельний масив для генеалогічних розвідок складають сповідні розписи та метричні книги релігійних установ різних конфесій населених пунктів сучасної Київської області.

Важливим джерелом для вивчення економічних, політичних, суспільних, культурно-освітніх і релігійних відносин як України, так і Польщі, Бєларусі, Литви, Латвії ХVІ - початку ХХ ст. є родові й особові фонди магнатів та шляхти Правобережної України - Браницьких, Ворцелів, Ганських, Гіжицьких, Дуніних-Борковських, Замойських, Корняктів, Лєдоховських, Любомирських, Мнішків, Плятерів де Броель, Понятовських, Потоцьких, Радзивілів, Жевуських, Сапєг, Тарнавських, Терлецьких та великих українських землевласників Галаганів, Мокрієвичів, Скоропадських, Стороженків, Сулим, Терещенків, Ханенків та ін. Документи, які в окремих фондах сягають ХІV і ХV ст., висвітлюють історію магнатських латифундій і шляхетського землеволодіння в Україні, структуру фільваркового господарства, внутрішнє життя і зовнішні зв’язки латифундій, розкривають господарські і юридичні взаємовідносини землевласників.

Основний масив документальної збірки архіву складають фонди установ та інституцій періоду Російської імперії ХІХ - початку ХХ ст.У фондах Канцелярії київського, подільського і волинського генерал-губернатора, канцелярій генерал-губернаторів та військових губернаторів, палат державного майна, люстраційних комісій зберігаються документи про розвиток промисловості й торгівлі, соціальні рухи, правове й майнове становище державних і поміщицьких селян, підготовку і проведення в Україні реформи 1861 р., польське повстання 1830-1831 рр., статистичні відомості й звіти про становище губерній тощо.

Основні етапи зародження і розвитку промисловості, становище робітників відображені також у фондах Києво-Межигірської фаянсової фабрики, Шосткинського порохового заводу, комісій соляних заводів, контор цукрових заводів, Канцелярії окружних фабричних інспекторів.

Слідчі, судові та інші документальні матеріали фондів жандармських управлінь, охоронних відділень, поліції та установ суду і прокуратури розкривають історію політичних партій та організацій, революційних рухів. У фондах зберігаються огляди важливіших політичних розслідувань, судових процесів, справи карного розшуку, протоколи обшуків та допитів, речові докази.

Про заборону вживання української мови в друкованих виданнях, розповсюдження творів Тараса Шевченка, Лесі Українки, Івана Франка, Миколи Гоголя та інших письменників йдеться в документах Київського цензурного комітету, Канцелярії київського окремого цензора, Київського тимчасового комітету у справах друку.

У фондах установ і організацій періоду Першої світової війни - Комітету Всеросійського земського союзу Південно-Західного фронту, Комітету Всеросійського союзу міст Південно-Західного фронту, Управління уповноваженого Всеросійського земського союзу Буковинсько-Галицького району, Уповноваженого Всеросійського союзу міст у Галичині, Управління головного уповноваженого Російського товариства Червоного Хреста при арміях Південно-Західного фронту - зібрані відомості про хід мобілізації російської армії, діяльність адміністрації на території Галичини і Буковини, економічний і політичний стан цих областей під час імперіалістичної війни, санітарне і медичне обслуговування діючої армії, організацію шпиталів, санітарних поїздів, виробництво зброї тощо.

Документи з історії розвитку освіти і культури в Україні містять фонди Київського та Харківського учбових округів, Київської духовної академії, Київської семінарії, Кременецького ліцею, в яких зібрані відомості про становлення початкової, середньої, спеціальної та вищої освіти; діяльність Київського та Харківського університетів; відкриття, кількість і стан учбових закладів, статистичні відомості та особові справи учнів і викладачів, зміст навчальної програми.

Цінні матеріали для вивчення культури подають фонди культурно-просвітніх товариств та організацій: Київського товариства охорони пам’ятників старовини та мистецтва, Київського товариства давнини і мистецтв, Київського відділення Російського технічного товариства, Київського відділення Російського військово-історичного товариства, Харківського історико-філологічного товариства.Родинні й особові фонди українських громадських, політичних і наукових діячів - Галаганів, Грушевських, Скоропадських, Терещенків, а також В. Б. Антоновича, Д. І. Багалія, І. М. Каманіна, О. Ф. Кістяківського, М. Ф. Сумцова, О. О. Потебні тощо - містять їх біографічні відомості, висвітлюють розвиток культури, науки, суспільно-політичних рухів в Україні в ХІХ - на початку ХХ ст.

В архівних колекціях інкунабулів і стародруків зберігаються рідкісні європейські та вітчизняні видання - ліонський інкунабул (1454), лейпцизькі, базельські, штутгартські палеотипи (поч. ХVІ ст.), перше видання "Литовського статуту" (1588) "Граматика Мелетія Смотрицького" (1648), "Патерик" (ХVІ ст.) "Лексикон Памви Беринди" (поч. ХVІІ ст.), "Літопис Григорія Грабянки" (список 1773 р.), "Ізраїльський змій" Григорія Сковороди тощо.

У фондах і колекціях архіву містяться цінні картографічні і геодезичні документи ХVІІ - поч. ХХ ст., у тому числі одна з найдавніших пам’яток української картографії - межова карта Бориспільської волості 30-х років ХVІІІ ст.; план Києва, складений М. Ушаковим у 1695 р.; документи Київської інженерної команди та ін.

Серед унікальних джерел ХVІ-ХVІІІ ст. - напрестольне Євангеліє, видане у Львові 1636 р. та подароване в 1641 р. київським митрополитом Петром Могилою церкві Спаса на Берестові; копіарій магдебурзьких привілеїв Києва (1544-1659); географічні та топографічні описи Київського намісництва (1781, 1785, 1787); кольорові зображення гербів Київського, Новгород-Сіверського намісництв.

Далі:http://cdiak.archives.gov.ua/histori.php

Офіційний сайт: http://cdiak.archives.gov.ua
YouTube: http://www.youtube.com/user/CDIAKUA1852